Електронно-цифрові підписи спровокували ажіотаж серед чиновників та депутатів місцевих рад

Кампанія з декларування доходів чиновниками та народними обранцями набирає обертів. На черзі працівники органів місцевого самоврядування й депутати місцевих рад.

Тож постала необхідність забезпечити всіх цих людей електронно-цифровими підписами (ЕЦП), за допомогою яких вони будуть заповнювати свої електронні декларації в реєстрі НАЗК. Кількість їх не мала… Та головне – багато хто з них ніколи не мав досвіду користування електронним підписом.

Так, останнім часом до нашої редакції надходили сигнали про хвилю невдоволення серед депутатів багатьох місцевих рад, особливо із віддалених районів Закарпаття, оскільки отримати електронний ключ, мовляв, можливо лише в Ужгороді. Та й що воно таке – цей електронно-цифровий підпис (ключ), багатьом людям з глибинки, насамперед старшого віку, не зовсім зрозуміло.

Державних службовців і депутатів місцевих рад безкоштовно повинні забезпечувати електронними підписами органи юстиції, ДФС та державна казначейська служба. Таким чином, декларанти можуть звертатися в будь-яку з цих трьох організацій. Проте їхні відділення на Закарпатті, де можна отримати ЕЦП, дійсно працюють тільки в Ужгороді. Звичайно, на сайті НАЗК є перелік усіх інших організацій, котрі можуть надавати такі послуги, однак більшість із них приватні, тож їхні послуги платні (близько 50 грн).

Отже, ми вирішили звернутися до органів, які ці ключі видають, із запитанням, чи дійсно кожен, наприклад, депутат місцевої ради із кожного села та міста всіх районів області, аби отримати ЕЦП, повинен їхати аж в Ужгород.

Ситуацію прояснив керівник пункту реєстрації абонентів АЦСК органів юстиції України Дмитро Сахаров: «Депутати належать до органів державної влади. У нас на сайті є положення «Порядок застосування ЕЦП органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності». Воно передбачає, що юридична особа, наприклад сільрада, може подавати документи в центр сертифікації ключів через відповідальну особу. Цей документ декларує, що відповідальність за отримання електронно-цифрових підписів несе безпосередньо керівник організації, установи чи підприємства. Якщо йдеться, наприклад, про сільську раду, то це голова сільради. Керівник може займатися цим особисто або, як частіше за все буває в таких випадках, визначити своїм розпорядженням чи наказом певний підрозділ або відповідальну особу, яка працює в цій організації і серед іншого отримає право подавати документи в АЦСК. Таким чином ця людина в сільраді чи на підприємстві має у визначеному порядку згенерувати ключі – так звані файли запитів, зібрати відповідні документи, котрі необхідно подати і т. д.

Із документів потрібні ті, які ідентифікують юридичну особу (у випадку із сільськими радами це їхні установчі документи), і відповідно документи, що посвідчують самих декларантів. Також відповідальна особа повинна мати при собі особистий паспорт та документ, котрий підтверджує її повноваження щодо отримання ЕЦП. Це може бути розпорядження голови сільради, наказ керівника підприємства тощо.

Окрім того, ця людина має принести в АЦСК так звані файли запитів. Ці файли (ключі) генеруються спеціальною програмою під назвою «Користувач ЦСК-1». Її можна завантажити на нашому сайті та встановити на свій комп’ютер. Також потрібно надати заявку про реєстрацію (податкову реєстраційну картку), де особа вказує, до якої організації належать підписанти, їхні імена, прізвища та інші персональні дані. А ми вже на основі цих файлів формуємо сертифікати.

Тобто від кожної організації цими питаннями має займатися одна людина. І, за законом, не можна зробити інакше. Якщо до нас приходить один депутат або чиновник і хоче отримати ключ, ми пояснюємо йому ситуацію й пропонуємо оформити ЕЦП як фізичній особі. Але це вже платно і коштує 48 грн. Індивідуально та безкоштовно можна одержати ключ у ДФС (податковій).

У нас на сайті повністю розписаний алгоритм отримання цих послуг. Є всі методичні рекомендації, перелік документів, які треба подавати. Також є всі необхідні шаблони документів, котрі слід просто творчо переробити під свою місцеву раду, організацію, установу, підприємство.

Сама процедура користування електронно-цифровим підписом така: людина бере свій відкритий ключ, вказує, у якому центрі сертифікації його отримала, а далі вносить пароль захисту особистого ключа. Цей пароль кожен користувач має придумати сам.

Дуже важливо: пароль захисту ключа обов’язково треба пам’ятати, оскільки по-іншому не можна скористатись ЕЦП. Ключ – це файл. Якщо забув пароль, використати ключ неможливо, відновити пароль теж, бо його не знає більше ніхто, окрім декларанта, і фактично не існує механізму його відновлення. Єдиний вихід – генерувати новий ключ.

Національне бюро із запобігання корупції має портал, через який усі декларанти заходять у реєстр електронних декларацій. До речі, у НАЗК є канал на Youtub, де популярно показано на відео всю цю процедуру. Також багато інформації можна знайти на їхньому сайті».

Підсумовуючи слова нашого співбесідника, необхідно додати, що весь процес отримання та користування електронно-цифровим підписом давно вже практикується, наприклад, численними підприємцями, які здають електронні податкові декларації або користуються послугами електронного банкінгу. Процедура повністю ідентична і так само регламентується законодавством України про електронно-цифровий підпис. Та якщо раніше цим користувалося доволі обмежене коло людей, то сьогодні завдяки системі електронного декларування ЕЦП, так би мовити, пішли в широкі маси. Звичайно, усе нове й незрозуміле може декого лякати. Однак, на переконання багатьох експертів, через деякий час подібний ажіотаж піде на спад, бо люди легко освоять процедуру користування електронно-цифровими підписами.

Що цікаво, у широковідомих українцям біометричних паспортах уже будуть вмонтовані засоби електронно-цифрового підпису. Отже, на думку фахівців, у найближчому майбутньому для подачі декларацій та інших цілей, швидше за все, можна буде використовувати ЕЦП, вмонтований у такий паспорт.

Руслан ФАТУЛА