Новий освітній закон гостро розкритикували в Україні та ЄС через звуження прав нацменшин

5 вересня, першого робочого дня після канікул, Верховна Рада ухвалила Закон України «Про освіту» (реєстраційний номер 3491-д). Цей закон довго чекали, а його прийняття вітали. Однак поряд із загальними привітаннями й солодкими посмішками політиків цілком розчарованими залишилися національні меншини України.

Мовами нацменшин вчитимуть у садочках і початкових школах

Законом установлено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна. А це означає кінець системи освіти мовами нацменшин, яка діє від часу здобуття незалежності України. Зокрема на Закарпатті є десятки угорських, румунських, словацьких шкіл.

Водночас документ передбачає, що в закладах освіти, відповідно до програми, можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома й більше мовами – державною, англійською та іншими офіційними мовами ЄС. Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах тільки початкового рівня для здобуття освіти, поряд з державною, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою. У прикінцевих положеннях закону встановлено, що особи, які належать до корінних народів та національних меншин і вже розпочали навчання у школах, продовжать здобувати таку освіту відповідно до правил, що діють до набрання чинності цим законом, але тільки до 1 вересня 2020 року, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Відтак процес навчання мовами національних меншин за новим законом залишиться тільки у садочках і початкових школах. У загальноосвітніх школах, вищих школах та університетах освітній процес має здійснюватися лише державною мовою.

Звернення щодо мовного закону підписали 65 тисяч закарпатців

Нагадаємо, представники угорців Закарпаття та інших національних меншин України неодноразово зверталися з цього приводу до Президента, парламентарів, Міністерства освіти і науки України та ін. У березні 2017 року народний депутат України Василь Брензович разом з іншими представниками угорців Закарпаття вручив голові ОДА Геннадію Москалю звернення до Президента України з вимогою не допустити звуження прав національних меншин, яке підписали близько 65 тисяч закарпатців.

Напередодні розгляду в парламенті керівники угорських організацій Закарпаття знову звернулися до Президента України, Прем’єр-міністра та спікера Верховної Ради з проханням під час чергового розгляду освітнього законопроекту взяти до уваги право національних меншин на навчання рідною мовою. «Разом з представниками інших національних меншин, що проживають на території України, ми неодноразово зверталися до законотворців, Міністерства освіти і науки України, але зіштовхнулися з тим, що внесені нами пропозиції з професійного та правового аспектів не взяли до уваги», – ідеться в документі. Та оскільки позиція національних меншин врахована не була, після ухвалення згаданого закону керівники угорських організацій Закарпаття звернулися до Президента України з проханням не підписувати закон, котрий несе загрозу для існування національних меншин, у тому числі й закарпатських угорців.

Народні депутати просять Президента ветувати освітній закон

Окрім того, народні депутати Василь Брензович, Антон Кіссе, Григорій Тіміш направили відкрите депутатське звернення до Президента з проханням ветувати прийнятий Радою освітній закон із наступним поверненням його на повторний розгляд парламентом «у зв’язку з суттєвим і грубим порушенням конституційних прав і свобод осіб, які належать до національних меншин України, на навчання рідною мовою…» Спираючись на порівняння нормативних текстів чинного закону з відповідними положеннями закону, прийнятого 5 вересня, нардепи наводять у зверненні до Президента такі висновки: «Громадяни України втрачають право на вільний вибір мови навчання, що замінюється правом одержувати освіту в державних і комунальних закладах виключно державною мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на здобуття освіти мовою відповідної національної меншини лише на рівні дошкільної й початкової освіти лише в комунальних закладах і лише поряд з державною мовою. І це право реалізується тільки через окремі класи». Таким чином, як наголошують народні депутати, вищенаведене дає підстави стверджувати, що з прийняттям вказаних нормативних положень український законодавець припустився порушення низки прав і свобод, передбачених та гарантованих Конституцією України.

Окрім вищенаведеного, стенограма пленарного засідання ВРУ свідчить про серйозні порушення регламенту законодавчого процесу під час прийняття нормативних положень.

Також депутати звертають увагу Президента на те, що йдеться про діючі норми, які створюють правові підстави для функціонування сотень навчальних закладів різних рівнів та форм, у яких навчальний процес уже протягом багатьох десятиліть (у деяких це було завжди) відбувається мовами національних меншин. Депутати звертають увагу й на те, що права, котрі звужуються вказаними нормами освітнього закону, закріплені низкою чинних міжнародних договорів України, порушення яких негативно впливатиме на міжнародні відносини нашої держави, передусім з державами-сусідами.

Василь Брензович: «Так не можна приймати закони!»

Народний депутат України, голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» Василь Брензович у коментарі журналістам «Карпатського об’єктива» розповів: «Звичайно, освіту реформувати треба. Це всім відомо, і цей закон потрібен. Однак окремі положення цього закону не приводять до того, щоб стабілізувати обставини в Україні, а навпаки, ведуть до нестабільності. Про це угорська громада Закарпаття заявляла раніше. Ми зібрали 65 тисяч підписів… Вони були направлені до уряду. Але мені не сподобався як простому громадянину України, не тільки як народному депутату, той метод, яким цей закон був прийнятий. Це не відповідало регламенту Верховної Ради. Та й узагалі не так має прийматися закон, який впливає на сотні тисяч, мільйонів українських громадян. Я про це повідомив Президента України, я про це говорив своїм колегам із Закарпаття, котрі були обрані, зокрема, завдячуючи голосам національних меншин: румун, угорців, словаків і т. д. Звичайно, ми зверталися до Президента, щоб він цей закон ветував. Реформувати потрібно, але треба це робити виважено, щоб сприяти стабілізації, розвитку нашої країни. Вважаю, що цей закон прийнято помилково. Я був на всіх обговореннях. І навіть ті спеціалісти із міністерства освіти, які були присутні, на мою думку, також вважали, що тут щось не дуже продумано і з цього можуть бути проблеми», – сказав Василь Брензович. За його словами, робилися певні намагання з боку Міністерства освіти залучити до широкого обговорення всі зацікавлені сторони. «Однак це було нашвидкуруч… Так не можна приймати закони, – наголосив він і додав: – Звичайно, одним із аргументів було те, що нам загрожує Росія й російський світ і тому всі: угорці, румуни, словаки і т. д. – мають це розуміти. Але якщо ми йдемо в Європу, то ми повинні виходити виключно із Конституції України, із діючих законів і міжнародних зобов’язань нашої держави».

Москаль закликає ветувати закон

Прийнятий Радою новий Закон про освіту не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала у 2003 році, Закону «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами, наголосив голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. На своєму сайті він нагадав ст. 6 Закону «Про національні меншини в Україні», за якою: «Держава гарантує всім нацменшинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних закладах або через національно-культурні товариства…».

«Україна ратифікувала ряд міжнародних правових актів, що мають безпосередній стосунок до мов національних меншин. Крім уже згаданої Європейської хартії регіональних мов, це Рамкова конвенція про захист прав національних меншин, Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод. Нагадую, що, згідно зі ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, є частиною національного законодавства України. Ряд положень прийнятого закону суперечать двостороннім договорам України із сусідніми країнами, зокрема Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин, – наголосив Геннадій Москаль і додав: – Згідно зі ст. 53 Конституції України, громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону, гарантується право на навчання рідною мовою. Особливо хочу підкреслити, що представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою. З огляду на це, звертаюся до Президента України Петра Порошенка з проханням ветувати прийнятий закон або повернути його у Верховну Раду України з правками. Захищати українську мову потрібно й необхідно, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин. Абсолютна більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їхню специфіку. Закарпаття – багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов: румунської, словацької та угорської».

Окрім того, у повідомленні наведено інформацію про голосування нардепів від Закарпаття за цей закон. Роберт Горват – «за», Василь Брензович – «проти», Валерій Пацкан – «за», Валерій Лунченко – не голосував, Віктор Балога – «утримався», Іван Балога – «за», Павло Балога – відсутній, Михайло Ланьо – не голосував, Іван Крулько – «за», Василь Петьовка – «за».

Йосип Борто: «Угорці хочуть залишатися угорцями»

Перший заступник голови Закарпатської обласної ради, член фракції «КМКС» Йосип Борто в коментарі «Карпатському об’єктиву» розповів: «Якщо комплексно підходити до цього питання, то з одного боку, можна привітати прийняття такого закону. Довгий період його очікували всі працівники освітньої галузі, бо він дає багато перспективного та позитивного для розвитку освіти України. Давно чекають педагоги, керівники навчальних закладів більшої автономії, більшої поваги та уваги до тих, хто працює в освітній галузі. І цей закон сприяє тому… Але щодо питання прав національних меншин, використання їхньої рідної мови в процесі освіти закон однозначно принесе великий негатив, тому що звужуватиме права нацменшин на навчання рідною мовою. Це, у свою чергу, вплине на комфорт національних меншин в Україні й може бути індикатором конфліктів між різними національностями, дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в окремих областях України, у тому числі на Закарпатті, де сьогодні вона є стабільною. Де люди різних національностей віками живуть дружно та мирно і так планують жити й надалі. Закон суперечить Конституції та діючим законам України. Також він суперечить багатьом міжнародним та двостороннім угодам, які наш парламент ратифікував і наші керівники підписали. Це в підсумку матиме вплив на оцінку України європейськими спільнотами, державами… і що особливо важливо, це може значно погіршити відносини України із сусідніми державами. Наприклад такими, як Угорщина, що з першого дня незалежності України будувала добрі дружні сусідські відносини з нашою державою, сприяла, щоб ми пішли по шляху інтеграції в Європу й наданню безвізового режиму, надала для України значну гуманітарну допомогу у важкий для нас час. Я вважаю, це дуже неправильний крок з боку керівництва нашої держави. Українську мову треба вчити і підтримувати, щоб нею володіли всі громадяни, але робити це за допомогою тиску, примусово, силою… це неправильний шлях».

На думку Йосипа Борто, потрібно змінити методологію вивчення української мови для тих громадян, для яких вона є нерідною. «З цього приводу ми неодноразово зверталися до Міністерства освіти. Те, наскільки важко вивчити угорцям українську мову, можуть підтвердити ті українці, які вчать угорську. Це дуже різні мови. І це дуже важко, але не є неможливим. Коли є бажання і підтримка, ми бачимо, як багато угорців володіють українською мовою», – каже перший заступник голови Закарпатської облради. «Угорці Закарпаття є вірними законослухняними громадянами України, однак вони хочуть залишатися угорцями, тобто зберігати свою ідентичність, і цьому держава не має протистояти, а навпаки, сприяти. Різні народи, мови, культури – це тільки збагачує державу і спільноту. Треба суспільство консолідувати навколо різних спільних цілей, які є в нашій державі, а не створювати умови та приводи для конфронтації», – упевнений Йосип Борто.

Закон є досить пластичним

Водночас, за його словами, якщо Президент все-таки підпише закон і документ набуде чинності, то угорці Закарпаття ще мають важелі впливу, аби він був імплементований не найбільш жорстким методом. «Тому що цей закон є досить пластичним. І ця стаття особливо пластична. Тобто є можливість, аби за короткий термін радикально провести зміни і повністю знищити систему освіти рідною мовою для національних меншин. Та, з іншого боку, той же закон дає можливість провести зміни більш м’яко, розтягнути в часі й підходити так, щоб не повністю, а частково перейти з навчання рідною мовою до державної. Певні предмети викладати державною мовою, інші – рідною. І закон таку можливість дає. Адже там написано, що одна або декілька дисциплін можуть викладатись англійською або однією з офіційних мов Євросоюзу. Оскільки угорська мова є однією з офіційних мов ЄС, законом дозволено викладати нею декілька предметів. Поняття декілька тут також не визначено. Усе залежатиме від виконавців, а саме від Міністерства освіти і науки України. Як вони цей закон будуть виконувати», – повідомив Йосип Борто.

В Україні є багато громадян, для яких державна мова не є рідною

Голова «Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства», ректор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос розповіла нашому виданню, що глибоко стурбована й шокована прийняттям такого закону. «Він порушує наші гарантії на здобуття базової освіти рідною мовою… Коли в 1991 році я агітувала за незалежну Україну, тоді Міністерство освіти зберегло і дало нам гарантії, що нацменшини будуть. Зараз мені здається, що ми повернулися до сталінських часів, коли закривалися національні школи і всіх переводили на російську мову. У той час і українці постраждали. І зараз я не розумію, невже забули за 25 років ті проблеми? Я пам’ятаю, що з українською елітою в кінці 80-х на початку 90-х років ми добре розуміли один одного. Тоді вони пам’ятали… А зараз мені здається, що ця влада хоче всі свої проблеми вирішити за рахунок національних меншин. Я думаю, що це дуже некоректно, і хочу нагадати, що Президент перед виборами підписав угоду з угорцями Закарпаття, у якій обіцяв захищати наші права. А тепер виходить, Президент свого слова не тримає», – наголошує Ілдика Орос. «Коли навчаємось, то є мова мислення та мова спілкування, і це треба розуміти. Наприклад, у радянські часи я викладала учням нашої школи математику російською мовою. Чули ці уроки всі, але реально працювати я могла тільки з кількома учнями. Тож позиція «Угорськомовного педагогічного товариства» вже 25 років полягає в тому, що в Україні є громадяни, для яких державна мова не є рідною, і вони потребують спеціальної програми для вивчення цієї мови», – упевнена Ілдика Орос.

Реакція сусідів

Як і прогнозували, реакція сусідніх держав не забарилася. Державний секретар з питань національної політики Угорщини Янош Арпад-Потапі від імені уряду Угорщини висловив рішучий протест проти прийнятого 5 вересня Закону «Про освіту». «Це повною мірою суперечить Конституції України та безпрецедентно порушує права всіх національних меншин, що проживають на її території, серед них і понад 150 тисяч етнічних угорців», – зазначає держсекретар. «Уряд Угорщини рішуче стоїть на боці угорців Закарпаття. Разом з тим ми очікуємо, що Україна перегляне та скоригує закон так, щоб права національних меншин, серед них і угорців, не постраждали», – наголосив Янош Арпад-Потапі.

Міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто викликав у міністерство на понеділок, 11 вересня, посла України в Угорщині Любов Непоп через нещодавно схвалений закон про освіту. За словами його прес-секретаря, міністр мав намір особисто повідомити, що вважає новий український закон «соромом і ганьбою», а також розпорядився, щоб угорські дипломати не підтримували жодної української ініціативи в міжнародних організаціях, та зазначив, що Угорщина віднині не підтримуватиме важливі для України рішення. На всіх форумах ООН, ОБСЄ та Євросоюзу Будапешт порушуватиме питання про внесення поправок до мовної статті закону України про освіту, повідомляє «Радіо Свобода».

У четвер, 7 вересня, Пейтер Сійярто заявив в Естонії, що своєю новою політикою у сфері освіти Україна «всадила ніж у спину» сусідній державі. «Ми були тими, хто найголосніше підтримував запровадження безвізу для українців; одними з перших ратифікували Угоду про асоціацію між ЄС та Україною, відкрили реверс газу через Угорщину. Від нас надійшло гуманітарної допомоги на суму 600 мільйонів форинтів (понад 2 мільйони доларів США). За останні три роки ми зробили можливим відпочинок та оздоровлення 2600 українських дітей в Угорщині», – сказав міністр МЗС Угорщини в Таллінні.

У свою чергу, в МЗС Румунії відзначили, що «із занепокоєнням» зустріли новину про українську реформу освіти і вважають, що цей закон порушує права румунської меншини. «У зв’язку з цим тема навчання румунською мовою в Україні буде включена до порядку денного держсекретаря Віктора Микули, який наступного тижня відправиться до Києва», – ідеться в заяві МЗС Румунії.

Президент Молдови Ігор Додон у Facebook закликав Україну переглянути закон про освіту в частині, що стосується мов навчання представників національних меншин. «Висловлюю занепокоєння долею широкого спільноти румунів і молдаван, які проживають на території України», – заявив він. За його словами одним з основних завдань демократії є захист прав етнічних меншин, терпимість до культури і традицій меншин, повага їхнього бажання виховувати дітей їхньою рідною мовою. Президент Молдови стверджує, що новий закон про освіту призведе до скасування системи освіти рідною мовою для представників етнокультурних меншин в Україні. «Уже була величезна кількість реакцій від румунів і молдаван, які живуть в Україні, так само як і від інших етнічних груп, які просять допомоги з боку сусідніх країн і міжнародних організацій і закликають їх до негайної реакції», – зазначив Ігор Додон.

Зі свого боку у МЗС Польщі через схвалення українським парламентом освітнього закону заявили що будуть уважно стежити за процесом його втілення і вживатимуть всіх необхідних заходів, щоб забезпечити полякам в Україні доступ до навчання польською мовою. У МЗС Польщі також відзначили, що стежили за процесом змін у сфері освіти. Це питання, зокрема, було підняте під час засідання комісії з питань освіти національних меншин у квітні цього року та під час зустрічей посла Польщі з представниками Міносвіти України. «Ми переконані, що українська сторона дотримається зобов’язань з проведення консультацій з нами щодо положень закону, які стосуються вживання мов національних меншин», – наголошується у зверненні.

Чого варта угода з Порошенком?

Насамкінець варто згадати, що 5 травня 2014 року Петро Порошенко, тоді ще кандидат у Президенти України, урочисто підписав декларацію про співпрацю з Товариством угорської культури Закарпаття (ТУКЗ – КМКС). Під час свого виступу він привселюдно пообіцяв на державному рівні захищати та відстоювати права угорської нацменшини. Тоді він зазначив, що виступає за децентралізацію влади і «громада сама вирішуватиме, якою мовою розмовляти й кому ставити пам’ятники». У декларації, зокрема, ідеться, що кандидат на пост Президента Петро Порошенко в разі обрання сприятиме позитивному вирішенню питань, першим пунктом з яких є забезпечення мовних прав національних меншин на основі Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. А третім пунктом: сприяти через органи влади на місцях у створенні окремих підрозділів з управління навчальними закладами з навчанням мов національних меншин. У Президента сьогодні ще є шанс виконати свої обіцянки.

Руслан ФАТУЛА