Закарпатські угорськомовні педагоги звернулися до міжнародних організацій
У суботу, 7 жовтня, в атріумі Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ відбулося позачергове засідання Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства (ЗУПТ). Приводом для зібрання стало прийняття нового закону України про освіту.
Протягом тривалого часу угорська громада краю висловлювала своє занепокоєння щодо 7 статті згаданого документа, яка суттєво обмежує права національних меншин, що проживають на території України, навчатися рідною мовою. Та попри це 5 вересня цей закон усе-таки прийняли.
Читайте також:
14.11.2016 Новий законопроект «Про освіту» може порушувати права нацменшин
16.12.2016 Закарпатські парламентарі клопочуть не звужувати конституційні права нацменшин
28.01.2017 Відкритий лист Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства. ДОКУМЕНТ
06.09.2017 Прийнятий освітній закон звужує права нацменшин
12.10.2017 ПАРЄ винесла рішення щодо скандального закону про освіту в Україні: рекомендують переглянути
Для його обговорення до м. Берегова приїхали майже всі члени Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, яких нараховується близько 3 тисяч осіб. Варто додати, що ЗУПТ представляє думку та стоїть на захисті інтересів усіх угорськомовних шкіл області.
Відкривала засідання голова товариства та ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ Ілдика Орос. Свою промову вона розпочала зі слів: «Ми ніколи б не подумали, що до Дня вчителя отримаємо від уряду такий «подарунок», адже через прийняття Закону «Про освіту» багато угорських педагогів втратять роботу. Це все призведе до поступового відмирання угорськомовних шкіл на території України».
Пані ректор нагадала, що українці теж колись боролися за свою мову, але тепер ніби забули про це.
«Ми всі громадяни України, і для нас це дуже образливо, адже навчання рідною мовою не є якимось пріоритетом – це право, закладене в Конституції нашої держави. А зараз виходить так, що уряд не цікавить думка закарпатських угорців, адже при прийнятті закону не взяли до уваги 64 тисячі підписів краян, котрі висловилися проти», – зауважила Ілдика Орос.
Зокрема вона розповіла про засідання Міністерства освіти і науки України з обговорення освітніх питань національних меншин, яке відбулося 4 жовтня. Нікого з угорської громади Закарпаття на цьому зібранні не було.
«Я дізналася, що кількох учителів та керівників дошкільних навчальних закладів області запросили до Міністерства, але не попередили щодо теми заходу. Як виявилося вже в Києві, вони мали обговорити питання освіти нацменшин, представників яких там не було. Під час засідання зазначалося, що навіть навчання в дошкільних закладах, яке поки що дозволене угорською мовою, згодом теж має вестися українською, мовляв, так буде ефективніше. А нас хоч одного разу хтось запитав, чого хочемо ми? Тому ми самостійно маємо зробити так, щоб нас почули, і саме для цього сьогодні буде прийнято відповідне звернення», – констатувала Ілдика Орос.
Пані ректор переконана, що для навчання можна використовувати диференційований підхід, як, наприклад, у Сербії, де представники нацменшин навчаються за різними програмами, які водночас є затверджені міністерством.
Василь Брензович, голова ГО «ТУКЗ – КМКС», народний депутат України, теж виступив на зібранні. Він звернув увагу присутніх на те, що угорці Закарпаття вже багато чого пройшли й пережили, але нині питання стосується педагогів та навчання, а без науки, як відомо, немає майбутнього.
«Ми не знаємо, що буде далі, але з упевненістю можу сказати, що ми боротимемося за кожну школу та кожен клас. Саме під час сьогоднішнього зібрання буде затверджено звернення до всіх міжнародних організацій. Можливо, після цього думку представників національних меншин братимуть до уваги», – додав Василь Брензович.
Йосип Борто, заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС», перший заступник голови Закарпатської обласної ради, зауважив, що прийнятий Закон «Про освіту» не тільки обмежує право на навчання рідною мовою, а й повністю його позбавляє. Якщо в угорській школі діти перестануть спілкуватись угорською, то з часом і зовсім її забудуть, а це призведе до зникання нації.
«Закарпатська обласна рада неодноразово зверталася до Президента України та Верховної Ради з приводу цього наболілого питання з проханням не нехтувати міжнародними зобов’язаннями нашої держави та правами національних меншин. Єдине, у чому нас послухали, – відправили текст закону на розгляд до Венеціанської комісії, яка дослідить, чи відповідає він європейським нормам», – зазначив Йосип Борто.
Зокрема пан Йосип наголосив на тому, що неможливо прийняти правильне рішення щодо будь-якого питання стосовно нацменшин без урахування думки її представників.
Результатом роботи заходу стало звернення до всіх можливих інституцій, міжнародних організацій, високопосадових осіб, яке присутні підтримали одноголосно. У ньому зазначено, що громадянам потрібно дати можливість вільно обирати мову, котрою вони хочуть пізнавати реальність, як це гарантують законодавство та міжнародні зобов’язання України, тому й надалі необхідно зберегти навчання мовами національних меншин на всіх рівнях освіти; для належного володіння державною мовою застосовувати диференційований підхід; забезпечити умови вивчення рідної мови й організувати ЗНО з рідної мови та літератури; до вирішення всіх питань, які стосуються національних меншин, залучити легітимних представників таких нацменшин. З детальним текстом звернення можна ознайомитися на нашому сайті http://ko.net.ua/.
Вікторія КОПИНЕЦЬ, фото автора
Відео: Дмитро МИСЬ
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися
