Павло Вереш: «Головне, чого ми всі як депутати маємо прагнути, – це працювати не на свою власну користь, а на благо громади»

Кажуть, у владі не вистачає нових облич. Проте на минулих виборах до місцевих рад потрапило чимало молодих і зовсім нових політиків.

Одним із таких є депутат Ужгородської міської ради, директор Ужгородського районного агентства розвитку Павло Вереш.

Він народився 27 жовтня 1987 року в Ужгороді. У 2004-му закінчив Ужгородську ЗОШ № 10 та вступив до УжНУ на факультети РГФ (німецька мова) і фізичний, котрі закінчив у 2009-му. У 2011–2013 роках працював в Угорщині й Німеччині (інженер логістики, інженер якості). 2015-го вступив до Львівського національного університету на юридичний факультет. З листопада 2015 року є депутатом Ужгородської міської ради, з квітня 2016-го – директором Ужгородського районного агентства розвитку. У міській раді представляє Партію угорців України (КМКС). Балотувався по одномандатному виборчому округу № 4 (т. зв. Компотний р-н).

– Павле, як ви вважаєте, чому тільки двоє представників вашої політсили наразі представлені в міськраді? Це максимум, на що спроможна КМКС, чи були недопрацювання?

– По-перше, КМКС є однією з перших партій в Україні, яка за свою багаторічну історію завжди мала стабільний результат на виборах. По-друге, якщо проаналізувати попередні скликання, ми говоримо зараз про Ужгородську міську раду, то тенденція є позитивною. Так, минулого скликання КМКС мала лише одного представника в Ужгородській міськраді. А тепер у нас двоє депутатів. Причому декілька голосів не вистачило до третього. Це говорить про те, що довіра до партії є і вона постійно зростає. І це не тільки в Ужгороді. У деяких населених пунктах КМКС зробила справжній прорив, а загальні результати виборів є чи не найкращими за всю історію. Недопрацювання були, як, власне, у всіх, але їх бачиш уже опісля. Однак вважаю, що така політична сила, як КМКС, спроможна набагато більше, ніж два депутати, потрібно просто докласти зусиль, що ми і зробимо наступного разу.

– Як ви прийняли рішення балотуватись і чому КМКС?

– Завжди хотілося, щоб наше місто було схоже на одне з тих, європейських… Це бажання і стало однією з цеглин до мого кінцевого рішення взяти участь у виборах. А останньою краплею одного передвиборчого дня виявилося, як би це банально не звучало, понівечене колесо моєї машини. Я живу на вулиці Рилєєва, що в так званому Компотному районі. Там дороги споконвіку не було. Одного разу добряче врізався в яму й пошкодив колесо. Тоді мій сусід сказав: «От, Пашо, іди в депутати, хоч дорогу зробиш нам». Він, звісно, жартував, а я взяв і пішов. І як виявилося, успішно. За що, користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати своїм виборцям. І як ви вже зрозуміли, одне з основних завдань за мою депутатську каденцію – зробити дорогу в нашому районі (посміхається).

Щодо питання, яку політичну силу обрати, у мене вагань не було. Із КМКС знайомий ще з дитинства. Навчаючись в угорськомовній школі, я багато чув про їхню роботу та проекти. Щоправда, тоді розцінював КМКС через виключно ідеологічний громадський напрям. Уже пізніше почав бачити й політичний. Мені імпонує, що ця сила має свою історію, багаторічні традиції, стабільність, внутрішню культуру та етику. Це не черговий політичний проект, які в нас, як мильні бульбашки, з’являються під вибори. Проте й відповідальність, коли обереш таку політичну силу, на тобі лежить набагато більша. Твоя помилка – промах для всього колективу, як, власне, і твій успіх. Разом з тим у виборця є довіра до партії. На твої плечі лягає відповідальність не тільки не розгубити її, а й примножити.

– Минуло вже майже півроку роботи в раді. Що можете виокремити, на що звернути увагу, де є протиріччя… Себто ваш аналіз каденції 7-го скликання.

– Для мене депутатство – нова ніша. Тому на початку тільки втягувався в роботу, вивчав певні аспекти тощо. Потім стало легше, щоправда, важко було звикнути до постійних телефонних дзвінків виборців, зустрічей. Я один із тих депутатів, який виокремив для себе роботу не тільки безпосередньо із моїми виборцями, але й з іншими ужгородцями. Адже через наше законодавство наразі певні округи не мають свого представника в міськраді, а проблеми в них ті ж.

Уже можна констатувати, що в міській раді сформувалася чітка більшість та опозиційна меншість. Протиріччя є, безперечно. Це ми могли побачити і щодо питання регламенту, який більшість прийняла, і нового генплану, і щодо приватизації майна… Але в політиці, тим паче місцевій, усе – питання відносне. Поки комусь вигідно, буде все в такому форматі, як воно є. А потім дуже швидко може перевернутися з ніг на голову. Тому прогнозувати щось неможливо. Головне, чого ми всі як депутати маємо прагнути, – це працювати не на свою власну користь, а на благо громади. Якщо б усі йшли в міську раду із таким завданням, повірте, усе в нас було б добре.

– Очоливши Ужгородське районне агентство розвитку доводиться працювати на благо не лише міста, але й району…

– Звичайно, перелік роботи та напрямів розширився, але в підсумку ціль та ж сама. Тому що я не відокремлюю місто від району. Як на мене, це одне ціле. Працюючи на благо району, ти паралельно розвиваєш і місто, як його адміністративний центр. І навпаки, розвиток та злагоджена робота центру дають поштовх району. Наведу примітивний приклад: залучивши інвестора в район, ти можеш створити робочі місця як для мешканців Ужгорода, так і навколишніх сіл, зароблені гроші, як один із можливих наслідків, багато людей залишать у тому ж обласному центрі тощо…

– Над якими проектами агентства працюєте зараз, які плануєте в найближчому майбутньому?

– Перший проект, що перебуває вже на стадії не паперу, а, власне, реалізації, – це форум партнерів транскордонного співробітництва. Відбудеться він на початку червня й має на меті зібрати на Ужгородщині партнерів, з котрими співпрацює як кожна сільська рада окремо, так і район у цілому. На форумі запрошені зможуть ознайомитися з усім потенціалом та проблематикою нашого регіону. Це дасть можливість напрацювати спільні транскордонні проекти. Одне із найважливіших завдань зустрічі – це налагодження постійної робочої комунікації між усіма сторонами. Плануємо провести презентації туристичної, бізнесової, культурної та інших сфер району. Поговоримо про можливість упровадження на Ужгородщині індустріальних парків, почуємо думку запрошених представників різних компаній. Загалом має бути цікаво, пізнавально, а головне, як на мене, продуктивно. Окрім цього, уже напрацьований і ряд інших проектів. Але, як подейкують, у цій сфері роботи про них краще говорити, коли форма з паперової перейде та реалізаційну.