Закарпатські обранці проситимуть всі уповноважені органи публічної влади дотримуватися проголошених стандартів національної та міжетнічної політки

Для зняття соціальної напруги в суспільстві, депутати Закарпатської облради у ході 13-ї сесії сьомого скликання планують звернутися до Президента України Петра Порошенка, Кабінету Міністрів України, Міністерства міжнародних зв’язків України, Служби безпеки України щодо збереження міжнаціональної злагоди та миру в Закарпатській області. Відповідний проект документу оприлюднений на офіційному сайті облради.

Його ініціатори – депутатські фракції в обласній раді: РОПП «Опозиційний Блок» в Закарпатській області, «Відродження» в Закарпатській області, «БПП «Солідарність» у Закарпатській обласній раді, «КМКС – Партія угорців України», повідомила “Карпатському об’єктиву” прес-служба Закарпатської облради.

У тексті сказано: «Політика у сфері міжнаціональних відносин є одним із основних напрямів діяльності держави, що набуває особливо важливого значення в контексті становлення громадянського суспільства, процесів глобалізації, визначення Україною курсу на європейську інтеграцію.

У Закарпатській області проживають представники понад 100 національностей. Значну частину різноетнічного населення Закарпаття становить угорська спільнота. Угорці поряд із іншими народностями мешкають тут упродовж століть і завжди відзначалися миролюбністю, толерантністю та працьовитістю. Однак, останнім часом ми із тривогою спостерігаємо штучне нагнітання антиугорських настроїв у суспільстві. На емоційному та медійному рівні вже створено кліше про «угорський сепаратизм», а необдумані заяви деяких радикально налаштованих політиків та представників ЗМІ його лише підсилюють.

Стаття 3 Конституції України визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю. Відповідно до вимог статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Незважаючи на це, інтернет-видання «Миротворець» публікує інформацію про жителів Закарпатської області, які нібито становлять загрозу Українській державі та суспільству та скоїли злочини проти основ національної безпеки, оскільки порушили законодавство шляхом отримання другого громадянства. Незважаючи на те, що Конституцією та Законом України «Про доступ до публічної інформації» заборонено публікувати особисті дані громадян без їхньої згоди, відсутня будь-яка реакція правоохоронних органів з цього приводу.

У вересні 2018 року прокуратурою області за результатами опрацювання публікацій, наявних у мережі Інтернет, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного вчинення не установленими громадянами України діянь на шкоду суверенітетові, державній та інформаційній безпеці України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111 КК України.

21 вересня 2018 року на офіційному сайті Верховної Ради України почався збір підписів на підтримку петиції щодо вжиття заходів для позбавлення українського громадянства громадян України, які мають угорський паспорт, з наступною депортацією до Угорщини. У зв’язку із цим викликає подив відсутність реакції української влади на таку петицію в той час, як засуджено масові порушення прав людини, вчинені тоталітарними комуністичними режимами.

Громадянство України регулюється Конституцією України, Законом України «Про громадянство», міжнародними договорами України.

Стаття 2 Закону України «Про громадянство України» визначає, що законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі єдиного громадянства – громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Тобто єдине громадянство в Україні само по собі ще не є забороною громадянства інших держав – воно забороняє громадянство Закарпаття, Полтави, Львова, Криму та інших адміністративно-територіальних одиниць України.

Слід зауважити, що ключовими засадами законодавства України про громадянство є принцип неможливості позбавлення громадянина України громадянства України, а також збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Ці принципи повністю відповідають статті 25 Конституції України, за якою громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Поняття депортації означає примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів.

Згідно з Протоколом № 4 до Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод ніхто не може бути висланий з території держави, громадянином якого він є, й жодному громадянинові не може бути заборонений в’їзд на територію своєї держави.

Відповідно до статті 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року «депортація або насильницьке переміщення населення» відноситься до числа злочинів проти людяності й тягнуть за собою міжнародну кримінальну відповідальність.

Відкрите кримінальне провадження проти Благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде», який діє відповідно до українського законодавства та надає відчутну матеріальну допомогу підприємцям, за підозрою в сепаратизмі без будь-яких фактичних даних, що свідчать про протиправну діяльність цього фонду.

У ЗМІ та соціальних мережах регулярно повідомляють про численні випадки затримання і, фактично, обшуків працівниками митних та прикордонних органів Закарпатської області керівників і працівників громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття» в пунктах пропуску області при їх виїзді з території України на територію Угорщини.

Незрозумілим для нас залишається і той факт, що з лютого 2018 року на розгляді у Верховній Раді України перебуває законопроект № 8046, який подано Кабінетом Міністрів України та передбачає продовження перехідного періоду для імплементації за рекомендацією Венеціанської комісії мовної статті Закону України «Про освіту» до 2023 року.

Водночас 4 жовтня Верховна Рада України у першому читанні проголосувала проект Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

За сферою дії проект Закону регулює порядок функціонування і застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Проте у законопроекті не враховані зобов’язання, які взяла на себе Україна при ратифікації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, оскільки в ньому не врегульований порядок застосування мов національних меншин в Україні, розвиток, використання і захист яких гарантований з боку держави і закріплений у частині 2 статті 10 та статті 11 Конституції України. При цьому посилання на Закон України «Про права осіб, що належать до національних меншин», в якому мають бути врегульовані питання застосування мов національних меншин, не вирішують вказаної проблеми, оскільки такий закон відсутній у системі національного законодавства. Тому існує ризик, що питання застосування мов національних меншин, у тому числі і угорської мови, в Україні залишаться поза межами правового регулювання.

Такий стан речей неймовірно ображає угорців, румунів, словаків та представників інших національностей, які проживають на території Закарпатської області, та викликає у них тривогу. Вищевказані події призвели до того, що угорська національна меншина Закарпаття відчуває себе заляканою та у небезпеці на рідній землі.

Ми, депутати Закарпатської обласної ради вважаємо, що традиційно багатонаціональний склад населення краю – суттєвий фактор, який не можна ігнорувати, що вимагає проведення виваженої міжнаціональної політики, метою якої є гармонізація міжнаціональних відносин, недопущення протиріч і конфліктів на етнічному ґрунті. Основою національної політики держави повинна стати турбота про соціальний комфорт усіх етнічних груп населення України, створення сприятливих умов для їх національного розвитку. Головні засади цієї політики визначені Конституцією України, Декларацією прав національностей України, Законом України «Про національні меншини в Україні», Рамковою конвенцією Ради Європи «Про захист національних меншин» та іншими нормативно-правовими актам.

Враховуючи зазначене, просимо всі уповноважені органи публічної влади дотримуватися проголошених стандартів національної та міжетнічної політки, створити чіткі організаційні та правові механізми їх реалізації, а також докласти максимум зусиль для якнайшвидшого врегулювання ситуації, що склалася з метою забезпечення мирного життя багатонаціонального населення Закарпаття та збереження позитивного іміджу нашої області», – наголошується у проекті звернення депутатів облради.