Антиугорську кампанію на Закарпатті використовують для обману виборців

У міжнародно визнаній американській газеті The New York Times з’явилася нова стаття про напади на угорську громаду Закарпаття, про проблеми, пов’язані з прийняттям подвійного громадянства, про допомоги з боку Угорщини. Хоча автор статті не пишається Пулітцерівською премією, проте він намагався зобразити справжню ситуацію у нашій області.

Чоп, Україна – угорська меншина відчуває себе заляканою на Західній Україні –читаємо на початку статті.

Новий закон про освіту, який практично унеможливлює використання угорської та інших мов меншин у школах після четвертого класу, є лише одним із проблем, які загрожують 120-тисячній громаді західного регіону України у тому українському регіоні, яка протягом минулого століття була частиною Угорщини, Чехословаччини та Радянського Союзу.

У лютому підірвали офіс ГО «ТУКЗ-КМКС», найбільшої політичної організації закарпатських угорців. Останнім часом у регіоні з’явилися загадкові рекламні щити, де звинувачують у сепаратизмі угорських політиків Закарпаття, а також почалися дебати стосовно законності отримання другого (угорського) громадянства.

Ці події викликали занепокоєння серед громадян, і, незважаючи на те, що Україна намагається узгоджувати свої закони та їх практичне застосування з нормами Європейського Союзу, але її політика щодо національних меншин має обмежувальний напрямок.

«Існує цілеспрямована політика, яка, звужуючи права всіх проживаючих у країні меншин, намагається представляти угорську меншину як ворогів української громадської думки» – сказав Василь Брензович, єдиний народний депутат Верховної Ради України, який за національністю є угорцем. Обвинувачення, пов’язані з сепаратизмом, називає «надзвичайно абсурдними», на його думку це є лише інструментом для відвернення уваги від внутрішніх проблем України.

ГО «ТУКЗ-КМКС» на чолі з Василем Брензовичом розпочала власну кампанію з двомовними білбордами, на яких розмістили наступний текст угорською та українською мовами: «Не даймо зруйнувати мир на Закарпатті».

«Це мирна кампанія, яка служить для заспокоєння населення» – заявила Лівія Балог, голова Чопського осередку ГО «ТУКЗ – КМКС», залізничного містечка, населення якого становить 9 тисяч осіб, і яке розташоване недалеко від угорського кордону.

«Угорці тут в основному здивовані і напружені, але в той же час розгнівані за постійні обвинувачення» – додала.

У березні наступного року в країні очікуються президентські вибори, Україна й надалі продовжує війну із сепаратистами на сході, яких підтримує Росія. Представники угорської громади стверджують, що мовні положення нового закону про освіту, які будуть поступово впроваджуватися на практиці протягом найближчих кількох років, служать для уніфікації.

«Освіта є основою соціальної єдності, яка також є основою для безпеки в країні» – казала Анна Новосад, начальник Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України. Вона додала, що саме мовна ізоляція російського населення призвела до анексії Криму Росією у 2014 році. «Не хочемо, щоб це повторювалось і на західній частині нашої країни» – додала Новосад.

Василь Філіпчук, український дипломат і голова ради директорів International Center For Policy Studies (ICPS) у Києві казав що антиугорську кампанію викорстовують для обману виборців. «Це штучна, маніпулятивна технологія, яка ставить реальні проблеми народу – корупцію, відсутність робочих місць та економічної перспективи – на задній фон» – сказав Філіпчук, додавши, що використання патріотичної націоналістичної риторики є «дуже небезпечним».

Деякі питання викликали дипломатичні суперечки між Україною та Угорщиною, Угорщина наразі блокує переговори України з Європейським Союзом та НАТО до того часу, поки не будуть змінені мовні положення нового закону про освіту. На початку жовтня Україна вислала угорського консула після того, як був опублікований таємний відеозапис з церемонії прийняття угорського громадянства угорцями, які живуть в Україні. У відповідь на це Угорщина також вислала з країни українського консула.

Майже всі члени угорської меншини, що проживають в Україні, живуть на Закарпатті: згідно з останнім переписом населення 2001 року угорське населення краю складало 151 тис. осіб, але за неофіційними даними нині становить приблизно 120 тис.

Багато хто виїхав до Угорщини та інших країн Європейського Союзу, частково через економічну кризу в Україні, можливість отримання другого (угорського) громадянства надає європейський закордонний паспорт.

Це громада, яка все ще сильно прив’язана до Угорщини – на годинниках встановлюється угорський часовий пояс, що означає одну годину різниці у часі.

Кантор Йосип, директор Великодобронської ЗОШ І-ІІІ ст., у якій навчаються близько 700 дітей визнав, що в країні не вистачало нової сучасної освітньої програми, але разом з тим висловлює жаль з приводу більш жорсткого та несприятливого закону про освіту. У школі, яким він керує, де уряд Угорщини надав необхідні кошти на поточні ремонтні роботи, лише уроки української мови та літератури не вивчаються угорською мовою. Органи влади, схоже, відкриті для розробки таких українських підручників, які враховують той факт, що багато угорськомовних дітей починають школу так, що вони або взагалі не говорять, або зовсім трішки розмовляють державною мовою.

Після закінчення школи багато випускників, які мають паспортів ЄС, продовжують навчання в Угорщині та в інших країнах. «Що негативно впливає на нас, це те, що багато хто не повертається на батьківщину» – каже Кантор Йосип. «Якщо протягом наступних 20-30 років цей процей і надалі триватиме, існує небезпека того, що кількість угорських інтелектуалів на Закарпатті буде суттєво зменшуватися» – підкреслив він.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який заслужив популярність в Європі завдяки своїй антиміграційній та націоналістичній політиці, основною ціллю країни вважає підтримку угорців у сусідніх країнах (близько 2,2 мільйонів людей), які опинилися там після Першої світової війни та ропаду Австро-Угорської імперії.

Сума грошової допомоги, яку отримали установи та підприємства з 2017 року становить близько 60,1 мільйонів доларів. Василь Брензович заявив, що завдяки грошовим допомогам у країні створили 3000 нових підприємств.

Угорський уряд спростив процедуру отримання другого (угорського) громадянства для угорців, які проживають за кордоном.

Основну мету – розширити населення Угорщини, яке становить 10 мільйонів осіб на 1 мільйон осіб (подвійних громадян) – досягли майже рік тому.

Зусилля Орбана принесли безпрецедентний політичний успіх. На виборах, які відбувалися у січні, 95% осіб, які голосували у листах (переважно в сусідніх країнах) проголосували за Віктора Орбана та його партію ФІДЕС, допомагаючи йому перемогти у третьому циклі.

У місті Чоп угорська вчителька Жужання Дзяпко, чоловік якої походить з російсько-української родини, зрозуміла той факт, що їхня донька, 11-річна Ребека, яка володіє всіма трьома мовами і талановита у співі та музиці, має найкращі навчальні перспективи за кордоном. «Я не надіюся на те, що вона повернетьмя, тому що як спіачка угорських народних пісень, не має майбутнього у цій країні» – сказала вчителька у маленькій квартирі, в якій проживали вже три покоління. «Ми сподіваємося, що зміняться часи, і закони також зміняться» – додала вона.