«Північний потік-2» загрожує Україні?

Днями прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький струсонув інформаційний простір Європи різкою заявою, що після запуску «Північного потоку-2» Володимир Путін може піти на Київ.

Завершення будівництва газопроводу може посприяти подальшій ескалації агресії РФ проти України, попередив прем’єр-міністр Польщі. Як повідомляє ТСН, посилаючись на РАР, відповідну заяву очільник польського уряду зробив під час конференції FOTAR у Гамбурзі. За словами Матеуша Моравецького, після завершення будівництва «Північного потоку-2» виявиться, що українська газотранспортна система більше не потрібна для РФ. «Я знаю позицію німецького уряду, що це бізнес-проект. Однак на схід від Одри ніхто в це не вірить. Що зупинить Володимира Путіна піти на Київ?» – наголосив він. Польський прем’єр також нагадав німецьким колегам, що поки Європа платить РФ за газ, Кремль вкладає ці кошти у свою армію. «Ви будете здивовані тим, кого я зараз процитую, але Ленін одного разу сказав, що капіталісти такі жадібні, що «продадуть нам мотузку, на якій ми їх повісимо», – підкреслив Матеуш Моравецький.

Звичайно, багато хто вважає заяву польського прем’єра перебільшенням і вбачає тут інтереси самої Польщі. Однак навколо проекту «Північний потік-2» вже давно триває велика геополітична гра.

Будівництво газопроводу дійсно загрожує енергетичній та стратегічній безпеці України, оскільки йде в обхід території нашої держави і в майбутньому може виключити її з системи транспортування російського газу в Європу. Та незважаючи на це, Німеччина цього року схвалила проект, після чого почалися великі суперечки між країнами Заходу. Категорично проти будівництва газопроводу виступають Сполучені Штати, Польща та деякі інші країни ЄС.

Проектом «Північний потік-2» передбачені будівництво й робота двох гілок газопроводу загальною потужністю 55 млрд куб. газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Новий трубопровід в обхід України планується прокласти поруч з уже існуючим «Північним потоком-1». Будівництво має завершитися до кінця 2019 року. Довжина трубопроводу становитиме 1220 км, він має з’єднати російську Усть-Лугу та німецький Грайфсвальд.

Росія вкладає величезні кошти й зусилля, аби продавити цей проект і надалі тримати Європу на газовій голці. А ось інтерес Німеччини полягає в тому, що вона отримує можливість транспортувати російський газ в інші країни Європи. Таким чином через ту саму газову голку посилюється її вплив у ЄС. Окрім того, у реалізації проекту сильно зацікавлені деякі бізнес-кола в Німеччині, які працюють із РФ та отримають від будівництва газопроводу величезні прибутки.

У Польщі, звичайно, переймаються як збільшенням енергетичного впливу Німеччини, так і через російську газову голку. Також поляки небезпідставно вважають посилення енергетичного впливу РФ загрозою не тільки для України, а й для своєї національної безпеки. Так, нещодавно Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло заявив: «Наразі в нас є проблема – це «Північний потік-2». В інтересах України, Польщі та інших країн не допустити реалізації проекту». Зупинити «Північний потік-2» – це першочергове завдання для Польщі, сказав дипломат під час конференції в Києві, пише УНІАН.

Щодо Сполучених Штатів, то ця країна в першу чергу зацікавлена в поставках свого зрідженого газу в Європу. Окрім фінансової вигоди, США розраховують таким чином послабити вплив Росії на ЄС, замінивши російський газ на американський, та отримати ще більшу можливість впливати на Євросоюз. Звичайно, Сполучені Штати не зацікавлені і в посиленні ролі Німеччини в ЄС, та ще й за рахунок енергетичної та стратегічної безпеки України, яку всіляко підтримують. Зокрема не так давно держсекретар США Майк Помпео наголосив, що побудова газопроводу «Північний потік-2» у Балтійському морі підриває економічну і стратегічну безпеку України. А 10 листопада під час візиту в нашу країну міністр енергетики США Рік Перрі наголосив: «Ми вважаємо дуже важливим, щоб країни – члени Європейського Союзу розуміли, що РФ має історію відключення постачань газу й те, що альтернативні джерела постачання є важливими для майбутнього розвитку Європи. Звичайно, це розуміє й Україна, і будь-хто». Серед альтернатив він назвав продаж американського зрідженого газу, побудову Трансадріатичного газопроводу, здатного транспортувати в Європу каспійський газ, розвиток LNG-терміналів у Хорватії, Румунії, Польщі та Італії.

США постійно погрожують вжити заходів для зупинення «Північного потоку-2», хоча це досі ні до чого не призвело. Водночас 13 листопада в Брюсселі посол США в ЄС Гордон Сондленд заявив: «Ми ще не застосували всіх інструментів, які могли б серйозно підірвати або зупинити цей проект», пише «Deutsche Welle». Посол висловив надію, що «опозиція проекту надасть відповідний вплив». Але якщо це не вдасться, то в Дональда Трампа ще «багато-багато інших інструментів», додав він, відмовившись конкретизувати, про що йдеться.

Однак того ж дня канцлер ФРН Ангела Меркель під час своєї промови перед Європарламентом виступила на захист проекту «Північний потік-2». Вона підкреслила, що газ з Росії потрібен як перехідна сировина в боротьбі зі зміною клімату, «особливо в такій країні, як Німеччина, котра не збирається використовувати атомну енергію». Ангела Меркель одночасно наголосила, що докладає зусиль, аби Україна не перестала бути країною транзиту газу. Про які саме зусилля йдеться, наразі невідомо.

Зі свого боку, частина членів Європарламенту закликала канцлера Німеччини змінити політику стосовно побудови газопроводу «Північний потік-2». У листі, підписаному 69 євродепутатами і ще приблизно 20 політиками з держав – членів Євросоюзу, сказано, що, розвиваючи цей проект, уряд Німеччини розколює членів ЄС. У зверненні політики наголошують, що, довіривши до 80% поставок газу російському концерну «Газпром», Німеччина посилить свою енергетичну залежність і це матиме серйозні наслідки для енергетичної безпеки Євросоюзу. Українські депутати підтримали звернення до канцлера Німеччини із закликом переглянути політику німецького уряду щодо підтримки будівництва газопроводу.

У свою чергу, Ангела Меркель неодноразово обіцяла подумати над гарантіями транзиту газу через Україну після реалізації проекту «Північний потік-2». Однак досі про жодні конкретні речі не йдеться. Та й які це мають бути гарантії, ніхто не знає. Водночас уряд Німеччини й надалі підтримує будівництво газопроводу в обхід України. А сама Ангела Меркель наголошує, що розглядає російський проект «Північний потік-2» не так критично, як Київ.

Сьогодні більшість експертів упевнені, що Німеччина не відступиться від реалізації проекту «Північний потік-2». Адже політична система цієї країни побудована так, що прийняте одного разу рішення навіть сама Ангела Меркель при бажанні не зможе відмінити. Якщо припустити, що вона з якихось причин захоче заблокувати цей проект, то одразу отримає низку серйозних судових позовів від великих приватних компаній Німеччини, які вже вклали в будівництво газопроводу немалі кошти.

Можливість заблокувати «Північний потік-2» Сполученими Штатами Америки теж здається вельми сумнівною. Будівництво вже відбувається, і вживати заходів, очевидно, треба було раніше. Хіба що США дійсно тримають якийсь козир у рукаві, на котрий натякав посол цієї країни. І якщо Сполученим Штатам удасться заблокувати проект уже на етапі його активного будівництва, то Росія зазнає колосальних фінансових збитків.

Так чи інакше, усе в цій геополітичній грі залежить від таких великих гравців, як США, Росія та Німеччина. Україна й Польща, чиї інтереси безпосередньо зачіпає «Північний потік-2», можуть хіба що тиснути на своїх сильніших союзників і партнерів. Тим часом будівництво газопроводу триває, а чимало експертів заявляють, що «Північний потік-2» уже є об’єктивною реальністю…

Руслан ФАТУЛА