Тринадцята сесія Закарпатської облради завершилась: з чим депутати пішли на канікули

У четвер, 13 грудня, депутати Закарпатської обласної ради зібрались в Ужгороді на засідання останньої у цьому році ХІІІ сесії. На порядку денному було понад п’ятдесят питань.

На початку засідання до закриття року провели урочисте нагородження за різного роду заслуги закарпатців, в тому числі депутатів облради, які у цьому році відзначились певними успіхами у своїй роботі.

А тим часом перед будівлею ОДА зібралися «жовті жилети» – власники автомобілів на європейських номерах, які вирішили не відставати від французької моди. «Євробляхарі» просили обласних обранців звернутися до центральної влади з вимогою відмінити закони, за якими встановлені тарифи на розмитнення автомобілів на європейській реєстрації.

Відтак голова обласної ради запросив представників «жовтих жилетів» виступити перед депутатами. До трибуни вийшов авто-активіст Юрій Качур. Він вкотре нагадав, що закони прийняті ВРУ щодо розмитнення авто на євро номерах не влаштовують більшість людей, бо ставки на розмитнення дуже високі. Тому попросив депутатів підтримати відповідне звернення до центральних органів влади про відміну цих законів. Також він повідомив, що у парламенті зареєстровано законопроект, прийняття якого блокує вже прийняті Радою закони. Деякі депутати зауважили, що ці закони не можна відмінити, бо вони вже підписані главою держави і вступили в силу, окрім того є рішення Верховного суду. Та й взагалі це в компетенції обласної ради. У свою чергу представник протестуючих заявив, що закон був прийнятий у антиконституційний спосіб, оскільки у залі було зареєстровано менше депутатів ніж проголосувало. Також він послався на висновки експертів, які нібито стверджують, що цими законами порушені норми Конституції, а також на висновок Головного юридичного управління при ВР, де чітко вказано, чим саме закони суперечать чинному законодавству України. Врешті-решт народні обранці таки поставили на голосування відповідне звернення і прийняли його більшістю голосів наприкінці засідання.

Далі настала черга депутатських запитів та звернень. Більшість з них стосувались соціальних питань. Зокрема, депутат Андрій Шекета розповів, що має докази нібито на Закарпатті людей насильно забирають у військомат і попросив розібратись. А депутат Петро Добромільський у своєму зверненні зауважив, що в області дивним чином подорожчали дрова, тому він пропонує розробити певний механізм, аби регулювати ціни на тверде паливо.

Під кінець року депутати традиційно приймають звіт голови обласної ради. Широкий дискусій з цього приводу не виникло, відтак більшість депутатів не вагаючись швидко проголосували «за».

Далі депутати пакетом прийняли велику кількість різного роду обласних програм на наступні роки, а також внесли зміни у вже діючі програми. Відтак прийняли зміни і до обласного бюджету на 2018 рік.

Пройшовши ці формальності депутати змогли приступити до прийняття бюджету на наступний – 2019 рік. Суперечок цього разу не виникло, і головний фінансовий документ краю майже одноголосно був прийнятий Закарпатською обласною радою. Бюджет області на 2019 рік передбачає доходи у розмірі 6, 294 млрд грн та видатки у 6,757 млрд грн. З них на освіту піде – понад 553 млн грн., охорону здоров’я – більше 939 млн грн., соціальний захист та забезпечення – майже 251 млн грн., культуру – понад 103 млн грн., спорт та фізкультуру – 60 млн грн., на органи управління – 30 млн грн., на інші галузі – більше 48 млн грн. Для порівняння у минулому році було прийнято бюджет із доходами у 6,595 млрд грн..

Багато питань на цьому засіданні були прийняті блоками, без обговорень. Очевидно їх депутати вирішили на засіданнях постійних комісій. Зокрема, чимало питань порядку денного торкалися надр області. Близько 15 питань стосувалися обласного майна, зокрема його передачу та списання. Відтак депутати за браком часу прийняли їх одним блоком більшістю голосів. Було й декілька кадрових рішень, зокрема про звільнення директора обласного комунального підприємства «Інститут проектування міст і сіл».

Ще один значний блок питань стосувався організації роботи Закарпатської обласної ради на 2019 рік. Зокрема було прийнято план роботи облради на наступний рік, план діяльності ради з підготовки регуляторних актів, тощо.

Окремим рішенням народні обранці підтримали встановлення партнерства між Закарпатською обласною радою та Самоврядуванням Бач-Кішкун Медье (Угорщина).

На завершення засідання обласна рада традиційно прийняла ряд звернень до центральних органів влади. Серед них: щодо негайного зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України про підвищення ціни на газ для населення, щодо співфінансування проектів-переможців Програм транскордонного співробітництва Європейського Інструменту сусідства 2014 – 2020 рр. з державного бюджету, щодо забезпечення і прийняття нормативно-законодавчих актів, які регулюють діяльність у сфері виноградарства та виноробства, щодо спільних пунктів пропуску на кордоні з ЄС, а також вже згадуване звернення щодо врегулювання механізму розмитнення автомобілів із іноземною реєстрацією.

Також депутати прийняли звернення облради щодо збереження міжнаціональної злагоди і миру в Закарпатській області. Даний документ уже після того, як за нього проголосували 56 депутатів, викликав певні суперечки. Так один з них звернув увагу, що текст звернення написаний, на його думку, не зовсім коректно, представник «Опоблоку» зауважив, що подібне звернення вже було колись прийняте облрадою, і мовляв навіщо приймати його ще раз, якщо міжнаціональних проблем в області насправді немає. А депутат від ЄЦ взагалі запропонував прийняти таке саме звернення, не тільки до центральних органів влади України, а й до уряду Угорщини. Через декілька реплік у залі почав наростати шум. Відтак слово взяв перший заступник голови обласної ради Йосип Борто. Він пояснив, що фракція «КМКС» хоч і підтримує дане звернення, однак не є його ініціатором. Текст його складав він особисто, однак далі над ним працювали депутати і вносили свої корективи, після чого затвердивши проголосували. Окрім того Йосип Борто нагадав присутнім про нещодавні випадки із провокаційними бордами, про кримінальну справу проти благодійного фонду Еде Егана, про підрив офісу ГО «Товариства угорської культури Закарпаття» та інші антиугорські провокації у нашому краї, які доводять потребу у такого роду зверненнях до центральних органів влади. У свою чергу голова ОДА Геннадій Москаль у притаманній йому емоційній манері, різко звинуватив представників партії «Єдиний центр» у тому, що це їх керівництво організувало встановлення провокаційних бордів, на одному з яких, до речі, був зображений в тому числі і сам Геннадій Москаль. Звичайно представники ЄЦ все заперечували і вимагали доказів. На що розгніваний голова ОДА пообіцяв все написати на своєму сайті та сайті ОДА, а також розіслати всім депутатам по вайберу.

У цьому контексті голова облради Михайло Рівіс також зауважив, що обласна рада не має права приймати звернення до органів влади іноземних держав. Відтак звернутися до уряду Угорщини не вийде. Те саме стосується і пропозиції деяких депутатів прийняти звернення до Російьскої Федерації, аби ті відпустили полонених українських моряків. Відтак депутати обласної ради вирішили прийняти звернення до міністра закордонних справ України, аби той посилив тиск на РФ для звільнення українців з полону. Даний документ депутати врешті прийняли одноголосно.

Під завісу народні обранці без обговорення прийняли рішення «Про Програму мобілізаційної підготовки Закарпатської області на 2019 рік».

Після цього, з побажаннями веселих свят та щасливого нового року, депутати під гімн України закрили останню у цьому році сесію Закарпатської обласної ради, й пішли на заслужені канікули.

Руслан ФАТУЛА

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ