На Закарпатті розповіли про підсумки реформи децентралізації в області та її перспективи

У середу, 3 липня, в Ужгороді відбулася прес-конференція присвячена підсумкам першої половини 2019 р. у впровадженні децентралізаційних реформ на Закарпатті та планам на друге півріччя. Із представниками ЗМІ зустрілися Іван Дем’янчук, директор Закарпатського Центру Розвитку Місцевого Самоврядування та Олег Лукша – консультант Закарпатського РВ АМУ з правових питань.

Насамперед Іван Дем’янчук розповів, що перше півріччя 2019 року стало історичним для децентралізації в області, оскільки процес нарешті зсунувся з мертвої точки.

– По-перше, варто зазначити, що ще у травні Закарпаття розробило проект Перспективного плану формування територій з рекомендованою кількістю об’єднаних територіальних громад. Такими визнали 40 ОТГ. Щоправда, безліч громад, які хотіли об’єднатися туди не увійшли, – розповідає Іван Дем’янчук. – Наразі у 72 громадах Закарпаття тривають різні рухи із створення ОТГ. Особливо багато з’явилося бажання об’єднатися у гірських територій: на Міжгірщині, Березнянщині, Воловеччині. Також варто зазначити, що приблизно у липні обласна влада повинна розглянути проект Перспективного плану. Адже за 3, 5 роки так і не вдалося його затвердити. Обласна влада вперто блокувала це питання. Загалом по Україні, станом на жовтень, кількість ОТГ, враховуючи вибори і т.д, може дійти до однієї тисячі. Великим досягненням є те, що у червні з’явився указ про створення Мукачівської ОТГ. А також те, що всі шанси для утворення мають Рахівська, Чинадіївська, Усть-Чорнянська громади. Також проявили таке бажання на Свалявщині, Хустщині, на Ужгородщині (Оноківська ОТГ), має всі шанси і Холмківська, щоправда там до сих пір триває судова справа.

У свою чергу Олег Лукша розповів, що через те, що влада блокувала реформу децентралізації, Закарпаття втратило близько 200 млн. грн від розвитку інфраструктури. За цей період також не були передані землі за межами населеного пункту сільськогосподарського призначення ймовірно потенційним ОТГ. Мова про 30-40 громад. В тому числі й землі на Боржавських полонинах. Звісно, що після об’єднання, вони би відійшли селищним радам і при такій ситуації скандальний проект вітроелектростанції проштовхнути б не вдалося.

Також під час прес-конференції спікери розповіли, що протягом цих років Закарпаття залишалося єдиною областю в Україні, яка не прийняла Перспективний план, що призвело до того, що регіон впевнено посів останнє місце в Україні за темпами реалізації реформи децентралізації, а громади рік за роком втрачали можливості, які надавав уряд України об’єднаним громадам.

– Нарешті сталося те, чого ми чекали з 2015 року. В поданому проекті Перспективного плану враховані як рекомендації Мінрегіону, так і наші та інших місцевих спеціалістів, які враховують специфіку Закарпатської області, – зазначив Олег Лукша.

Він висловив сподівання, що Закарпатська облрада затвердить Перспективний план у цілому по області та направить його до Кабміну. В свою чергу Кабмін після певних процедур прийме відповідну постанову, що нарешті розблокує реформу і дасть громадам багато можливостей.

Христина БІКЛЯН