Скандал навколо Доброньської землі продовжився на сесії облради. ФОТО, ВІДЕО

У вівторок, 14 червня, в Ужгороді відбулося пленарне засідання ІІІ сесії Закарпатської обласної ради. На початку роботи депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять трьох закарпатських героїв, які нещодавно загинули в АТО.

Потім голова облради Михайло Рівіс за дорученням президії обласної ради привітав закарпатку Ірину Галай, першу українку, яка в кінці травня піднялася на найвищу гору світу – Еверест.

Пристрасті навколо земельного скандалу

Перед тим як приступити до порядку денного, депутати заслухали керівника Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області Богдана Хранюка.

Нагадаємо, у минулому номері «Карпатського об’єктива» ми писали про земельний скандал, що розгорівся навколо с. Велика Добронь. У кінці квітня поточного року земельні ділянки (всього близько 29 га) поблизу села, які перебували у приватній власності закарпатців із 2002 року, були повторно виділені зовсім іншим людям. Своєю постановою Держгеокадастр надав дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення їх у власність для ведення особистого селянського господарства. Ця ситуація виникла через те, що у власників ділянок є державні акти старого зразка, але інформація про них не внесена до публічної кадастрової карти України. Отже, у Головному управлінні Держгеокадастру вирішили, що це вільні державні землі. У свою чергу, захистити власність мешканців с. Велика Добронь намагається депутат Верховної Ради Василь Брензович, який уже звернувся до голови Нацполіції Закарпаття, обласного прокурора та Держ­геокадастру за поясненнями. Окрім того, цю ситуацію минулого тижня розглядали на засіданні постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, розвитку села, адміністративного і земельного устрою. Про подробиці ви можете прочитати в минулому номері газети.

У ході виступу керівник ГУ Держгеокадастру пояснив, що згадані ділянки за пропозицією сільради були інвентаризовані у 2013 році як землі сільськогосподарського призначення державної власності. Також він показав листи, які, за його словами, підтверджують, що рішення Держгеокадастру погоджені із сільською радою Великої Доброні. Однак перший заступник голови облради Йосип Борто зауважив, що хотів би дізнатись, як так сталося, що незрозумілим людям, котрі навіть не проживають у Закарпатській області, виділяють земельні ділянки на території сільської ради, на якій, до всього, компактно проживають представники угорської національності. Також він заявив, що в сільській раді є карта, де чітко вказано, кому належать земельні ділянки. «Чи було би важко зайти в сільську раду й перевірити, що ці ділянки мають власників?» – запитав Йосип Борто. У свою чергу, голова обласної ради Михайло Рівіс показав документ з підписами жителів Великої Доброні, котрі заявили, що не бажають розділення земельних ділянок поруч зі своїм селом. На що Богдан Хранюк відповів, що згідно законодавтсва в цій ситуації згода органів місцевого самоврядування чи жителів населеного пункту не потрібна. Слова чиновника викликали шквал емоцій з боку депутатів. Особливо бурхливою була реакція голови ОДА Геннадія Москаля. «А навіщо ми тоді тут сидимо?.. Та задовбали ви і всі центральні виконавчі влади. Ви просто викачуєте гроші з області й везете на Київ». Від депутатів різних фракцій посипалися гострі запитання та жорстка критика. Богдан Хранюк відповідав, однак аргументи чиновника багатьох народних обранців лише дратували, тож емоційний фон у сесійній залі почав зашкалювати. Розрядив ситуацію голова ради Михайло Рівіс, котрий звернув увагу депутатів, що комісія наразі ще вивчає це питання й остаточне рішення буде винесено на наступній сесії.

Обрали заступника голови обласної ради

Після цього депутати приступили до інших питань порядку денного, серед яких одним з основних було обрання заступника голови обласної ради.

На вакантну посаду Михайло Рівіс запропонував кандидатуру представника фракції «Відродження» Петра Грицика. Процес голосування зайняв близько півгодини. 35 голосів «за» – і новий заступник голови облради зайняв своє місце в президії.

Довідка. Петро Грицик народився 12 липня 1965 року в Ужгороді. Закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Правознавство», Національну академію державного управління при Президентові України та здобув кваліфікацію магістра управління суспільним розвитком. Працював інспектором дорожньо-патрульної служби УМВС, потім займався підприємницькою діяльністю. Із 2002 по 2005 рр. був першим заступником голови Перечинської райдержадміністрації. Очолював Перечинську районну раду п’ятого скликання. З 2013 по 2014 рр. перебував на посаді голови Перечинської райдержадміністрації. Сьогодні є помічником-консультантом народного депутата України. Був обраний депутатом обласної ради четвертого та шостого скликань. У нинішній каденції є заступником голови постійної комісії з питань праці, зайнятості та соціального захисту населення.

Пройшли весь порядок денний

До порядку денного також включили ряд депутатських запитів, які стосувалися ремонту інфраструктури та інших проблем у різних районах. Усі запити депутати підтримали й направили у відповідні органи.

У ході засідання народні обранці внесли зміни до обласного бюджету. Окрім того, зняли ряд питань з порядку денного й перенесли їх на наступну сесію.

Далі депутати працювали довго, але ефективно і прийняли десятки рішень, серед яких списання майна, економічний розвиток, регіональні програми розвитку транскордонного співробітництва, житлового будівництва, ремонту доріг тощо. Схвалили низку погоджень про надання надр у користування, які отримали позитивні висновки профільної комісії. Затвердили виконання ряду інших програм у сфері охорони здоров’я, інформатизації, спорту, освіти, науки, культури. Схвалили нові регіональні програми: Програму поводження з твердими побутовими відходами в Закарпатській області на 2016–2020 роки, Програму фінансового забезпечення розвитку транскордонної співпраці органів місцевого самоврядування Закарпатської області на 2016 рік, а також Програму поліпшення вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин.

Серед іншого народні обранці дали згоду реформувати газету Закарпатської обласної ради та облдержадміністрації «Новини Закарпаття». Тепер органи влади повинні вийти зі складу співзасновників, а трудовий колектив має перетворитися на суб’єкт господарювання.

Також народні обранці задовольнили бажання директора аеропорту «Ужгород», який напередодні написав заяву на звільнення, та перейменували Мукачеве на Мукачево.

Руслан ФАТУЛА