Ключ до серця Будапешта: як поміркована політика голови Закарпатської ОВА вплинула на рішення Угорщини щодо виділення Україні € 50 млрд

Попри те, що Україна поки не перемогла у жорсткій і тривалій війні проти російських окупантів, маємо важливу перемогу на міжнародній арені. Це безперечно – подія, яка мала місце у Брюселі 1 лютого за результатами засідання Європарламенту. Рішення було ухвалено всіма 27 країнами-членами ЄС. Україна отримала дуже необхідне фінансування, від якого залежить наша оборонздатність та частина якого до нас могла надійти ще до початку року. Якби не позиція Угорщини. Відтак ключі до серця Будапешту почали шукати у трьох напрямках: у Раді Європи, у Києві і на Закарпатті.

Петер Сіярто: «Микита приніс на Закарпаття абсолютно новий підхід…»

Безперечно, що кожен із ключів мусів бути ювелірно відточений переговорами щодо неузгоджених українсько-угорських питань. І якщо голова Європарламенту Шарль Мішель та канцлер Німеччини Олаф Шольц зацікавив Угорщину додатковим фінансуванням, у Віктора Орбана, у разі неузгодженої позиції Києва щодо питання мов нацменшин на Закарпатті міг буди вагомий аргумент, чому варто знову накладати вето на фінансову підтримку Україні.

Київ це добре розумів і тому, окрім центральної дипломатії, вирішив зосередитися на Закарпатті, де, власне і відбувалися заключні, і як бачимо за результатами голосування, успішні події з підбору ключів до Угорщини.

Центральною з цих подій став візит до Ужгорода міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петера Сійярто. Угорський міністр насамперед зустрівся з керівником Закарпатської ОВА Віктором Микитою. Про це він написав на своєму Facebook, зауваживши, що Микита «приніс на Закарпаття абсолютно новий підхід: культуру примирення, щоб українці та угорці могли жити пліч-о-пліч у мирі та злагоді».

«Ми хотіли б покращити співпрацю між Україною та Угорщиною, тому добре, що глава ОВА приєднався до української делегації на кордоні в Захоні», – зауважив Петер Сійярто.

Як підбиралися «ключі» до «серця» Будапешту

Зустріч міністрів МЗС України та Угорщини в Ужгороді не була подією, вирваною з контексту. Це була зустріч, до якої на Закарпатті йшли через численні переговорні процеси не один рік.

Символічно, розуміючи стратегічність відносин із найближчими сусідами, свою першу міжнародну поїздку на посаді голови Закарпатської ОВА Віктор Микита здійснив до Угорщини. Це було ще до війни 3 лютого 2022 року.

А вже 25 лютого одразу після вторгнення росії Микита провів зустріч із угорськими партнерами, де домовлявся про притулок для українців в Угорщині.

З початком війни Україна зіткнулася з проблемою експорту українського збіжжя за кордон. Відтак, аби знайти черговий такий коридор, голова закарпатської ОВА провів робочу зустріч з міністром аграрної політики Угорщини, домовлялися про транзитні коридори українського зерна через Закарпаття та Угорщину.

Після цього було кілька зустрічей на Закарпатті із заступником Петера Сійярто, Парламентським державним секретарем Левенте Модьором. «Провели двосторонню розмову, яка була відвертою і конструктивною. Подякував за те, що Уряд Угорщини підтримав пакет санкцій ЄС проти Росії, а країна зафіксувала чітку позицію щодо необхідності безальтернативного виведення путінських військ з української території.

Відмітили виступ пана Левенте Модьора у Парламенті Угорщини на підтримку України. Це був знаковий меседж, який почула вся їхня країна…

Окремо порушили питання національних спільнот, на якому постійно спекулює держава-терорист та «треті проросійські сили». Жодних утисків немає, держава дбає про представників усіх нацспільнот, які проживають на Закарпатті, вони представлені на всіх рівнях та мають повну підтримку від влади на місцях», — писав тоді Віктор Микита.

Зустріч Микити з Модьором Левенте мала не лише добрі дипломатичні, але й гуманітарні результати. Адже за попередніми домовленостями вдалося відправити до звільненої Херсонщини, зокрема у побратимську із Закарпаттям Тягинську громаду черговий гуманітарний вантаж – 46 потужних генераторів та вантажівку з дитячим харчуванням. Окремо завдяки цим домовленостям, Україна отримала 34 нові автобуси.

Потім була важлива зустріч на Закарпатті з Президенткою Угорщини Каталін Новак, котра всебічно підтримує Україну й засуджує збройну агресію терористичного утворення рф щодо нашої країни.

Важливим моментом єдності і підтримки угорської громади на Закарпатті була ситуація, коли росія намагалася зіпсувати стосунки Угорщини та України завдяки контенту містечкових політиків та антиукраїнських угорських ЗМІ про ніби-то утиски угорської спільноти в області. Ці провокації створювали загрозу можливого блокування допомоги ЄС для України.

«Ми не можемо цього допустити і не дамо використовувати українських угорців як об’єкт для маніпуляцій і ворожої пропаганди. Тому представники угорської національної спільноти Закарпаття сьогодні надіслали чіткий сигнал усім: є максимальна підтримка, всебічна допомога та розуміння від держави й органів виконавчої влади на місцях», – заявив Віктор Микита.

Провокаціям передували події із демонтажем угорського символа турула на Мукачівському замку та зняття угорських прапорів із окремих будівель шкіл у Мукачівському районі, після якого Петер Сійярто викликав главу українського посольства «на килим», звільнення з роботи представників угорської меншини.

А також — публікація у виданні Рesti Sracok репортажу у стилі роспропаганди про репресії угорців та жорстоку мобілізацію на Закарпатті, через яку «тисячі чоловіків викрадають силою».

Ще один серйозний крок на зустріч до покращення відносин Україна зробила у вигляді спеціального робочого візиту на Закарпаття Президента України Володимира Зеленського. Центральною зустріччю цього візиту стала розмова у прикордонному Берегові з представниками угорської громади, угорськими освітянами, духовенством, політиками та угорцями, які служать в українській армї. Зустріч була тривалою і отримала позитивні відгуки з обох сторін. Вона стала можливою у тому числі і завдяки зусиллям голови ОВА.

Отримавши підтримку від обласної влади, угорські громади Закарпаття включилися у євроінтеграційний процес, який тоді все ще перебував під загрозою зриву. Вони, зокрема попросили угорського прем’єра Віктора Орбана та голову Ради ЄС Шарля Мішеля підтримати вступ України у ЄС.

Попри все, важливе політичне рішення для України перед новим роком таки було прийняте. Після нього вся увага Києва була зосереджена на отриманні макрофінансової допомоги у ЄС, яка знову залежала від Угорщини. І тут, як ми вже метафорично писали вище, усі ключі до серця Будапешту спрацювали… Що ж Україна отримала у результаті? Загалом переговорний пакет, який був підтриманий одноголосно, передбачає додаткове фінансування у розмірі 64,6 мільярда євро.

groza-news.info