Як впливати на владу через електронні петиції

З квітня цього року в Ужгороді на повну силу запрацювала система подання електронних петицій. Відтоді містяни можуть усі свої ініціативи та колективні звернення донести до міської влади за допомогою такого сервісу.

Для цього потрібно зареєструвати електронну петицію на сайті rada-uzhgorod.gov.ua. Якщо протягом 20 днів вона набере 250 підписів, то буде розглянута міськрадою.

З часу запровадження цього порталу ужгородці подали декілька петицій. Стосувалися вони здебільшого благоустрою міста. Щоправда, жодного разу електронні звернення не набрали необхідної кількості голосів.

Тож безпрецедентним для Ужгорода став випадок, коли петиція менш як за добу зібрала рекордну кількість голосів. Ідеться про демонтаж скандальної тераси на Корзо. Згуртувавшись через соцмережі, ужгородці активно підписували петицію. Утім яка подальша доля цього електронного звернення і коли очікувати реакцію влади на нього, знає далеко не кожен.

250 голосів, а що далі?

Як пояснив «Карпатському об’єктиву» заступник начальника управління, начальник відділу позовної та претензійної роботи Ужгородської міськради Віталій Пекар, як тільки петиція набере необхідну кількість голосів, не пізніше ніж через три робочі дні інформація про її розгляд оприлюднюється на сайті міськради. Відлік починається одразу наступного дня з моменту набрання необхідної кількості голосів.

«Строк розгляду петиції становить 10 робочих днів. Якщо електронне звернення потребує скликання сесії, то протягом 10 робочих днів міські обранці повинні зібратися на позачергове засідання. Якщо припадає чергове, то питання петиції автоматично потрапляє в регламент. Тобто як на черговій, так і на позачерговій сесії за включення цього питання до порядку денного голосувати депутатам не доведеться. Уже на сесії міські обранці повинні вирішити підтримати чи не підтримати винесену петицію.

На засідання сесії або виконавчого комітету (залежно де розглядається петиція) запрошується автор електронного звернення. Відповідь про результати розгляду петиції із відповідним обґрунтуванням не пізніше наступного робочого дня після завершення її розгляду надсилається автору на вказану під час реєстрації електронну адресу та оприлюднюється на офіційному сайті Ужгородської міськради», – розповів юрист.

Тож електронні петиції – це один з інструментів електронної демократії, що має допомогти ефективно взаємодіяти владі й суспільству. Призначення е-петицій – почати вирішувати проблему в будь-якій сфері знизу вгору, від людини до влади. При цьому, якщо виникає актуальна проблема, потрібно створити ініціативну групу з лідерами думок, зробити максимальний «інформаційний шум» і протиснути петицію через соцмережі.

Написати електронне звернення може кожен громадянин України.

Якщо петиція не порушує низки принципів: не містить закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, закликів до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, то має бути опублікована.

Перша в історії Ужгорода петиція

На думку першого автора петиції, яка набрала в Ужгороді потрібну кількість голосів, депутата Ужгородської міськради від «КМКС» Партія угорців України Павла Вереша, завдяки електронним петиціям можна в новий ефективний та демократичний спосіб особисто впливати на місцеві управлінські рішення.

«Петиції – це інструмент, який запрошує до діалогу. Я дуже сподіваюся, що депутати Ужгородської міськради почують тих 280 ужгородців, які підписали петицію про демонтаж тераси на Корзо. Хоча думаю, якби голосування не зупинили, за 20 днів вона б набрала значно більшу кількість голосів, – каже пан Вереш. – Швидше за все, петицію розглянуть на сесії 30 серпня. Я вірю, що міські обранці підтримають її. Якщо ні, будемо вигадувати якісь нові методи бойкоту й доводити на законодавчому рівні те, що тераса встановлена з усіма можливими порушеннями».

Як це працює в Україні та світі

Узагалі ж днем народження електронної петиції в нашій країні слід вважати 29 серпня 2015 року, коли на сайті Президента України запрацював спеціальний розділ для електронних петицій. За день до цього Петро Порошенко видав Указ «Про порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові Україні». Аналогічні розділи з’явилися на сайті Верховної Ради та Кабміну.

Після публікації петиції, адресованої Президенту, ВР чи Кабміну, вона має за 90 днів набрати не менше 25 тисяч підписів громадян протягом не більше 3 місяців з дня оприлюднення. Звісно, підписати петицію можна лише відкрито, вказавши особисті дані, авторизувавшись через пошту й номер телефону.

У регіонах країни і термін збору голосів, і кількість підписів значно менші. Визначати їх повинен статут територіальної громади. Тож розділ «Електронна петиція» мав з’явитися на сайтах міських та обласних рад.

Щоправда, у половині областей України досі порушується право громадян на подання особливої форми колективного звернення до органу місцевого самоврядування – електронної петиції.

Одна із громадських організацій проаналізувала веб-сайти обласних і міських рад в обласних центрах України на наявність можливостей подання громадянами електронних петицій. Виявилося, що у 12 з 24 такий сервіс узагалі відсутній, а в трьох тільки налагоджують цей процес.

Міська рада Ужгорода – першопроходець на Закарпатті в питаннях надання електронних петицій. На відміну від інших міст області – Мукачева, Хуста чи Виноградова – вона одна забезпечила громадянам на своєму сайті можливість колективно звертатися.

У світі електронні петиції працюють уже давно й дозволяють владі тримати руку на пульсі основних тем, які хвилюють виборців. Діють більш ніж у 70 країнах, у деяких навіть є спеціальні петиційні служби.

До прикладу, у Фінляндії петиції, що зібрали 50 тис. підписів, стають автоматично законопроектами. У Латвії петицію, яка набрала 10 тис. голосів, включають до повістки дня засідання Сейму. Українські ж петиції часто мають лишень консультативний характер. Проблему обсудять, а от чи вирішать її, це як пощастить. Утім поява такого сервісу в містах України вже є вагомим кроком до європейського майбутнього держави.

Христина БІКЛЯН